ne_znaiko (ne_znaiko) wrote,
ne_znaiko
ne_znaiko

Український модерн

  Це один з унікальних архітектурних стилів, який виник на початку ХХ сторіччя. В його основі – форми української церковної та хатньої архітектури з сильним впливом європейського модерну та українського барокко. Одною з найхарактерніших рис українського модерну є шестикутна трапецієподібна форма вікна та порталу (вхідної групи), а також наявність високих шатрових дахів (схожих на дахи народних хат). Окрім того, в українському модерні активно використовується кольорова майоліка (різновид кераміки з розписною глазур’ю) та рослинний і геометричний орнаменти.

  До цього стилю належить Будівля Харківської академії дизайна і мистецтва ( раніше Худпром)




  Зразків цього стилю існує небагато через зовсім нетривалий час розквіту, який урвався з початком нового часу революцій, змін і війн. Найкращім прикладом вважають Полтавське земство, зараз краєзнавчий музей. Його було збудовано в 1903-1908 роках художником і архітектором Василем Кричевським.  




Основу українського стилю складає поєднання архітектурних форм давньоруських палаців, фортець і народного житла. Про палаци нагадує прямокутне планування і горизонтальна орієнтація будівлі, у фортець позичені башти, а форма дверей і вікон наслідує форми дверей коцацьких церков і вікон сільських хат.
  Розписи в будівлі здійснювали (панно) і керували роботами з оздоблення (орнаменти) художники Сергій Васильківський і Микола Самокиш.

  С. Васильківський (1854-1917) народився в Ізюмі Харківської губернії. Пейзажист, автор числених зображень козаків. «Козача левада» — один з найкращих зразків пейзажного жанру в українському мистецтві кінця 19 ст.



Васильківський — автор відомого портрета Шевченка з авторським підписом (1910–1911), на якому поет зображений на повний зріст, сидячи, на тлі віддаленої широкої панорами степу з низьким горизонтом та високим небом.

У 1900 р. організував у Харкові першу персональну виставку (120 творів). Усвідомлюючи суспільну роль мистецтва, брав участь у різних акціях — ініціював і очолив оздоблення будинку Полтавського земства (1901–1906, за участю Миколи Самокиша, М. Ткаченка, М. Беркоса, М. Уварова); разом з Самокишем видав альбом «З української старовини» (1900, російською мовою, перевиданий виданням «Мистецтво» у 1991 р. українською мовою) та «Мотиви українського орнаменту» (1912); був серед організаторів художнього училища у Харкові (1912). З метою збору матеріалів до альбому і розписів будинку земства у 1890–1900 рр. об'їздив Україну, побував на Кубані.

М. Самокиш (1860-1944) -
український художник-баталіст, майстер анімалістичного жанру і графік. Народився на Чернигівщині. Під час студій у Петербурзькій Академії Мистецтв (1879 — 1885) належав до українського гуртка митців , що ставив собі за мету відтворити історичні події і національні особливості з життя й побуту українського народу.
Як баталіст, Самокиш двічі виїздив на театр воєнних дій: під час російсько-японської війни («Война 1904-05. Из дневника художника», 1908) і разом зі студентами 1915 на західний і кавказький фронти («Великая война в образах и картинах», 1915), а також намалював кілька картин на теми громадянської війни: «Атака Будьоннівської кавалерії» (1923), «Перехід Червоної Армії через Сиваш» (1935) та інші. З 1898 разом з С. Васильківським працював над альбомом, що мав бути продовженням Шевченкової «Живописной Украины» — «Из украинской старины», з текстом Д. Яворницького (1900). Другий альбом «Мотиви укр. орнамента» (1902) С. опрацював сам.

Похід запорожців в Крим, 1930
Картинки по запросу Самокиш

  Обидва художники ретельно вивчали народну творчість, на основі традиційних росписів, вишивок, малюнків стрворили той самий стиль, який і отримав назву українського модерну.
  Внутрішні розписи Полтавського земства:

292



Докладно тут: http://uabrand.blogspot.com/2007/10/blog-post.html

Картини обох художників зберігаються в багатьох музеях. На відміну від картин розписів збереглося зовсім мало. Що залишилося на Слобожанщині, народну творчість якої вивчали художники і яка дала їм натхнення для створення орнаментів? Покажу трохи згодом.

Про будівлі в цьому стилі: http://ua-travels.in.ua/2016/06/30/dnya-arxitektora-5-najkrashhix-budivel-u-stili-ukra%D1%97nskogo-arxitekturnogo-modernu/


Tags: Українці, Харків, Харьков, живопис, мистецтво
Subscribe

Posts from This Journal “мистецтво” Tag

  • Новий чудовий світ

    Чи дратують вас люди, які залипають в своїх смартфонах? Мене - ні. Цікаво спостерігати, як в багатьох вже розвинулася навичка швидко перемикатися…

  • Запитайся, звідки

    Чудова візуальна робота, гарно використані прийоми конструктивізму. Давно знайомі елементи картин і креслень ожили, почали рухатися і танцювати.…

  • Андеграунд

    Як відомо, він протиставляє себе офіційній культурі і дає прихисток всьому, на що є цензура. Все те, що не дозволено, про що не говорять, те, з чого…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 9 comments