Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
новини
нічого нового: палає осінь
нічого незвичного: йде війна
вже сто чи тисячу років поспіль
просять
не палити листя
не відкривати вікна́
що бачить вулицю
вона поглинає кисень
а віддає гіркоту й не відчуває вини
глибока затяжка – тліє жовтаве листя
видих – клубочаться хмарами сірі дими
на думці прикраси паморозі на квітах
в сумці рахунки за світло воду тепло
так само як інші день беззмістовно зужитий
лишив недопаленій осені
свічки тонке стебло
Оригінал на Дрімі
***
червоних спалахів
загрозливе мигтіння
все ближче холод
Оригінал на Дрімі
добраніч
тиша
ні шелесту ні
співу
застигли дерева
ні скрипу
ні рипу
в дуплах
серед коріння вузлів
духам
знаходиться сховок
кора стовбурів
охоронятиме сон
від шуму
від шурхоту
тільки малий дракон
спати не хоче
ще рано пірнати
це перший сезон
коли вдалося когось
налякати
ще трохи ще
перекинусь листом
опалого листя
зберу
ще
Оригінал на Дрімі
місто х
Іноді він страшенно набридає. Стає важко витримувати швидкість, з якою він перемикається з теми на теми, з мови на мову, з пісень на матюки. Він схибнувся на пивоварнях, на парках з фонтанами і ліхтарями, це його улюблені розваги. Він приховує свій вік, вдає підлітка-переростка, намагається сховати за модним одягом старіюче тіло. Постійно щось будує, купує, продає, закладає, ніби не знаходить собі місця. Ніби боїться свого справжнього місця, соромиться свого минулого і прикидається кимось іншим. Ця гра втомлює, нові витівки з перевдяганнями нервують, хочеться втекти до лісу, до села або до іншого міста. Та щоразу повертаюся до нього, до свого Харкова.
Оригінал на Дрімі
***
бігом через ліс
а там на коня й полем
щоб не наздогнав
ні смуток ні падолист
та кінь ходить по колу
Оригінал на Дрімі
вирій
вірю не вірю
невже час до вирію
небом виорю
борозну білу
наче літак
віють не віють
крила
в повітряну яму
лягає навзнак
хмарний янгол
видих
клубочиться дим
вітер не вітер
ганяє пустим
небом
відгомін переговорів
передостанній рейс
у вирій із поневірянь
до віри
із заперечень
вдихнути терпкий туман
варто не варто
хіба що
він зовсім білий
Оригінал на Дрімі
Місько Барбара
Вистава Монолог, театр Арабески, 2016 рік. В Монолозі культурний фронт порівнюється з армією.
"не знаю як але мушу сказати
наприклад те що культура важлива
культура важлива
і не тільки для мене
а може тільки для мене і я сильно помиляюся
але якщо придивитися то я не так уже й сильно помиляюся"
Місько Барбара. Його можна було випадково побачити на вулиці. Кожного разу зринала думка про кількох людей, що перебралися з Харкова до Львова, а от щоб навпаки - більше таких не знаю. Вчора стрічка вибухнула його піснями. Чому здається, що його оцінили належно тільки зараз? Лишається сумувати, як мало встигла побачити його на сцені.
( Collapse )
( Collapse )
Оригінал на Дрімі
Осіннє золото
Ти незворушна. Зміни настрою людей, погоди і політичного клімату однаково не зачіпають тебе. Хтось милується тобою, радий просто побути поруч, інші можуть зробити тобі боляче і навіть не помітити цього. Ти не виказуєш ані прихильності тим, ані спротиву іншим. Не відповідаєш і мені. Я торкаюся лагідно, погладжую і заціловую. Ми завжди поруч, та я не наважуюся накрити тебе собою цілком. Мені б стало сили, якби знав, що ти теж цього хочеш. Та сьогодні вранці я побачив, як ліс вкриває тебе, берегову землю, своїм фальшивим золотом, і ти не приховуєш радості. Що може зробити ставок? Завмерти, вдавати бездушне і байдуже скло.
Оригінал на Дрімі
погляд
повітря повільно гусне наче кисіль
метеликам важко поворухнутися в ньому
яблука перезрілі пожовкле листя і цвіль
суміш що провокує непереможну втому
повітря холоне ніби більшає глибина
тягне до себе аж за межу провалля
рибка складає плавці згодна торкнутися дна
здатись без опору милості засинання
повітря бринить прозоріє кришталем
збільшує лінза завмерлі останні кадри
на цьому б завершити й не відчувати щем
Оригінал на Дрімі
