ne_znaiko (ne_znaiko) wrote,
ne_znaiko
ne_znaiko

Гук Женецький

  Своє знайомство з природою Карпат ми розпочали з відвідин водоспаду Женецький Гук. Женецький тому, що утворився на потоці Женець, притоці Прута, а Гук - тому що гучний. Перейшовши через річку...



...по мосту...



...виявили, що до водоспаду йти шість кілометрів...



...зайшли на теріторію Карпатського Національного парку, глянули на карту маршруів...



...і на попередження...



і вирушили.



  Дорога пролягає берегом річки між гірними масивами Явірника і Хом"яка і одразу починає демонструвати красу гір, вкритих лісами і прорізаних водними потоками.





  Річка звивається, щоразу зміюючи свій характер, разом з нею звивається і дорога, несильно, але помітно піймаючись вгору. В одних місцях майже не видно, що тут є течія.



А вже за поворотом можна побачити бурні потоки і легко уівити, що навесні, коли води більше, її сила перевертає ці каміння.







Подекуди зі скель стікають струмки і невеликі поточки додають води річці.





Гори стають стінами, лишаючи вузький прохід.



Дорога асфальтована, йти приємно, роздивляючись все навкруги. Але до цього природнього парку можуть заїзджати автівки. І екскурсійні буси, і приватні авто везуть пасажирів до самого водоспаду. Хоча дорога досить широка, вона все-таки гірська, і тут немає місця для узбіччя. Тому, аби пропустити авто потрібно застрибувати на гору. І це відбувається кожні дві хвилини. Цікаво, які тварини вціліли в цьому заповіднику при такій кількості транспорту і швидкості, з якою від носиться?





Цей міст десь в середені маршруту, тобто в глибині заповідника. І тут - сюрприз:



Там, за мостом, сховане за деревами ціле котеджне містечко, дахи якого виглядають з-за могутніх смерек. Не знаю, чи правда, але говорять, що то дача президента Ющенка.

Та ми йдемо далі. Дерева корінням тримаються за повітря.



за каміння



і одне за одного, утримуючись в обіймах на краю обриву



Береги подекуди штучно укріплені





Від води все більше віє прохолодою



І нарешті ми бачимо водоспад.



Вода падає з висоти п"ятнадцяти метрів.





  Внизу, під водоспадом, стоїть натовп, люди лізуть до крижаної води, волочать за собою дітей, аби зробити фото і отримати враження. Не розуміючи, що неможливо отримати й половини вражень від цього місця, якщо принестися аж сюди на авто.
  Ще вище є оглядовий майданчик, з якого можна роздивитись струмені зблизька.



Там втомлену Лялю вподобав метелик, який ніяк не бажав улітати.



Навіть зазирав до об"єктива.



Всадивши метелика на гілку, ми рушили назад. Хоча перепад висоти не великий, спускатися легше. Втомлених мандрівників тут перестрічають продавці кави, сувенірів і кукурудзи. Також на шляху є колиба, в якій доречно поїсти, аби відновити сили. Звичайно, це банош.



Попри втому, і зворотній шлях не припиняє дивувати. Швидка і прозора вода.





Оголені частини скель





Мальовничо розкладені валуни







Квітка, що кидається під ноги, намагаючись утримати,



зупинити  для ще одного останнього погляду на красу цього місця


Tags: Карпати, Мандри
Subscribe

Posts from This Journal “Мандри” Tag

  • Сорочинський ярмарок

    Давненько не доводилося потрапляти в такий вируючий натовп. Все рухається одночасно в різних напрямках, з різних сторін долинають співи, людські…

  • Найвище місце Полтавщини

    Вид з Опішного, яке згадується з 12 століття, на городище роменської культури (8 ст.) і Більське городище скіфського часу, де люди жили ще в 7…

  • Сіра глина Опішного

    Як і століття тому вона йде на виготовлення посуду (а не тільки на кумедні і страшні скульптури). В музеї можна побачити всі різновиди…

  • Леви, коні, люди і незвичайні істоти

    Музей гончарства в Опішному не дарма носить звання заповідника. Його мешканці - породження інших дивних світів, що заблукали, але знайшли…

  • Котики в Опішному

    Вони тут почуваються як вдома. Засмагають на сонечку, співають, вимагають їжу. За спинами котів-хористів мальви і паркан, а на паркані ще…

  • Відпочивальники і спостережники

    В музеї гончаства в Опішному Полтавської області всі скульптури глиняні. З ними треба поводитися обережно, бо вони досить крихкі. Треба…

  • Краснокутськ. Не тільки парк.

    Церква Св. Архангела Михаїлала в Краснокутську збудована в 1880 році на місці старого дерев`яної, відомої ще з 17 сторіччя. Проект п`ятикупольного…

  • Зеленеє жито

    Несподівана коротка прогулянка полем. Непомітні стежки, квіти, яких більше, ніж колосків, і суниці, приховані на сонячних галявинах. За межами міста…

  • Під горою

    Цікаво, як живеться в таких місцинах, як ця вузька смужка між горою і річкою. Чи впливає це на світогляд і самопочуття. Що відчуваєш, прокидаючись…

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 13 comments

Posts from This Journal “Мандри” Tag

  • Сорочинський ярмарок

    Давненько не доводилося потрапляти в такий вируючий натовп. Все рухається одночасно в різних напрямках, з різних сторін долинають співи, людські…

  • Найвище місце Полтавщини

    Вид з Опішного, яке згадується з 12 століття, на городище роменської культури (8 ст.) і Більське городище скіфського часу, де люди жили ще в 7…

  • Сіра глина Опішного

    Як і століття тому вона йде на виготовлення посуду (а не тільки на кумедні і страшні скульптури). В музеї можна побачити всі різновиди…

  • Леви, коні, люди і незвичайні істоти

    Музей гончарства в Опішному не дарма носить звання заповідника. Його мешканці - породження інших дивних світів, що заблукали, але знайшли…

  • Котики в Опішному

    Вони тут почуваються як вдома. Засмагають на сонечку, співають, вимагають їжу. За спинами котів-хористів мальви і паркан, а на паркані ще…

  • Відпочивальники і спостережники

    В музеї гончаства в Опішному Полтавської області всі скульптури глиняні. З ними треба поводитися обережно, бо вони досить крихкі. Треба…

  • Краснокутськ. Не тільки парк.

    Церква Св. Архангела Михаїлала в Краснокутську збудована в 1880 році на місці старого дерев`яної, відомої ще з 17 сторіччя. Проект п`ятикупольного…

  • Зеленеє жито

    Несподівана коротка прогулянка полем. Непомітні стежки, квіти, яких більше, ніж колосків, і суниці, приховані на сонячних галявинах. За межами міста…

  • Під горою

    Цікаво, як живеться в таких місцинах, як ця вузька смужка між горою і річкою. Чи впливає це на світогляд і самопочуття. Що відчуваєш, прокидаючись…