ne_znaiko (ne_znaiko) wrote,
ne_znaiko
ne_znaiko

Микуличин. Зупинка в часі.

  Село Микуличин - одне із селищ Яремчанського району, які перетворилися на курортні містечка і приймають туристів, охочих відвідати Карпати. Тут ще зберігається гуцульський колорит. Село доглянуте, має кілька магазинів, закладів харчування і безліч садиб, готових принімати гостей впродовж всього року.



  Переважна більшість тут мандрує власними авто і правильно робить. А для справжніх екстремалів і любителів гострих відчуттів тут є залізнична станція, на якій робить двохвилинну зупинку поїзд, що їде зі Львова до Рахова.



Самотня колія серед мальовничих лісів



Фото станції на жаль з телефона





Зал очікування. Тут полишають всі сумніви і ви на власні очі бачите, що перемістилися в минуле



Остаточно підтверджує цей факт стенд з газетою.



Газета Гудок сповіщає до якого ви потрапили року



1984 рік - це не жарти. Пан Орвел дуже переконливо застерігає від бажання побувати в реаліях того часу. Враховуючи ще й те, що поїзд прибуває сюди о другій ночі, ми відмовилися від можливості дістатися до Львова поїздом. Хоча діти наполягали саме на цьому варіанті. Вони вже бачили достатньо фільмів фентазі та жахів, що би мріяти про нічну пригоду в напівпокинутій споруді. Та вони ще не читали пана Орвела, щоб знати, що справжній жах створюють не привиди. Тому з Микуличина ми поїхали до Яремчі, а з Яремчі до Львова автобусом. Під час ціїє поїздки ми не раз пригадали цю залізничну станцію і не раз подумали, що помилилися з вибором транспорту. Знесилені автобусом діти кожного разу нагадували: "А ми говорили, ми говорили" - та було вже пізно...







Tags: Карпати, Мандри
Subscribe

Posts from This Journal “Мандри” Tag

  • Сорочинський ярмарок

    Давненько не доводилося потрапляти в такий вируючий натовп. Все рухається одночасно в різних напрямках, з різних сторін долинають співи, людські…

  • Найвище місце Полтавщини

    Вид з Опішного, яке згадується з 12 століття, на городище роменської культури (8 ст.) і Більське городище скіфського часу, де люди жили ще в 7…

  • Сіра глина Опішного

    Як і століття тому вона йде на виготовлення посуду (а не тільки на кумедні і страшні скульптури). В музеї можна побачити всі різновиди…

  • Леви, коні, люди і незвичайні істоти

    Музей гончарства в Опішному не дарма носить звання заповідника. Його мешканці - породження інших дивних світів, що заблукали, але знайшли…

  • Котики в Опішному

    Вони тут почуваються як вдома. Засмагають на сонечку, співають, вимагають їжу. За спинами котів-хористів мальви і паркан, а на паркані ще…

  • Відпочивальники і спостережники

    В музеї гончаства в Опішному Полтавської області всі скульптури глиняні. З ними треба поводитися обережно, бо вони досить крихкі. Треба…

  • Краснокутськ. Не тільки парк.

    Церква Св. Архангела Михаїлала в Краснокутську збудована в 1880 році на місці старого дерев`яної, відомої ще з 17 сторіччя. Проект п`ятикупольного…

  • Зеленеє жито

    Несподівана коротка прогулянка полем. Непомітні стежки, квіти, яких більше, ніж колосків, і суниці, приховані на сонячних галявинах. За межами міста…

  • Під горою

    Цікаво, як живеться в таких місцинах, як ця вузька смужка між горою і річкою. Чи впливає це на світогляд і самопочуття. Що відчуваєш, прокидаючись…

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 31 comments

Posts from This Journal “Мандри” Tag

  • Сорочинський ярмарок

    Давненько не доводилося потрапляти в такий вируючий натовп. Все рухається одночасно в різних напрямках, з різних сторін долинають співи, людські…

  • Найвище місце Полтавщини

    Вид з Опішного, яке згадується з 12 століття, на городище роменської культури (8 ст.) і Більське городище скіфського часу, де люди жили ще в 7…

  • Сіра глина Опішного

    Як і століття тому вона йде на виготовлення посуду (а не тільки на кумедні і страшні скульптури). В музеї можна побачити всі різновиди…

  • Леви, коні, люди і незвичайні істоти

    Музей гончарства в Опішному не дарма носить звання заповідника. Його мешканці - породження інших дивних світів, що заблукали, але знайшли…

  • Котики в Опішному

    Вони тут почуваються як вдома. Засмагають на сонечку, співають, вимагають їжу. За спинами котів-хористів мальви і паркан, а на паркані ще…

  • Відпочивальники і спостережники

    В музеї гончаства в Опішному Полтавської області всі скульптури глиняні. З ними треба поводитися обережно, бо вони досить крихкі. Треба…

  • Краснокутськ. Не тільки парк.

    Церква Св. Архангела Михаїлала в Краснокутську збудована в 1880 році на місці старого дерев`яної, відомої ще з 17 сторіччя. Проект п`ятикупольного…

  • Зеленеє жито

    Несподівана коротка прогулянка полем. Непомітні стежки, квіти, яких більше, ніж колосків, і суниці, приховані на сонячних галявинах. За межами міста…

  • Під горою

    Цікаво, як живеться в таких місцинах, як ця вузька смужка між горою і річкою. Чи впливає це на світогляд і самопочуття. Що відчуваєш, прокидаючись…