ne_znaiko (ne_znaiko) wrote,
ne_znaiko
ne_znaiko

Зміна жанру

 


  Зазвичай під час роботи я відчуваю, що знаходжуся в середені серіалу. Постійно хтось приходить і дуже виразно щось розповідає або запитує. Не даючи мені відкрити рота, відповідають ті, хто прийшов раніше. Далі відбувається діалог між ними, але так, щоб і інші могли його оцінити. Якщо кількість відвідувачів збільшується, можуть бути одночасно два або три паралельні діалоги. Я повинна приймати участь в кожному і тоді це нагадує диспетчерську службу. Телефони також приймають участь у веселощах, а телефони відвідувачів, наче по команді, починають передзвін під час діалогів.  Все це безумовно налаштовує на відповідальне  і уважне ставлення до роботи з документами. Як у того героя серіалу, що завжди лишається незворушним.

  Але трапляються дійсно нетипові ситуації. Коли раптом не знаходиться чергова серія серіалу і починається зовсім інше кіно. Одного разу цілих півгодини ніхто не приходив. Запанувала якась неприродна тиша. Всі телефони мовчали. Нізвідки не було чути ні звуку. Наче якийсь морок охопив приміщення і мене несхильно почало клонити до сну. Не маючи сил для спротиву, я замкнула двері і прилягла на кушетку. Тільки почала дрімати, як хтось став ломитися в замкнені двері. Це було дуже дивно, бо невідомий не стукав і не рухав дверну ручку, нічого не говорив, він мовчки намагався вибити двері, просто зносив їх з петель. Розсудивши, що приходити без попереднього телефонного дзвінка неввічливо, вирішила не виказувати жодних ознак життя, хоча про сон вже й гадки не було. Спроб виламати двері було чотири, невідомий йшов, а потім вертався і починав знову. Він йшов і повертався так само мовчки і звуку його кроків чомусь не було чути, так що, хто це може бути жодних версій не було. Я лежала і не ворушилася, завважуючи, що цей трилер вже надто затягується.

  А тоді заграла музика. В двері постукали, поки я відчиняла, відповідаючи  телефону, який вистрілював жартами і запитаннями, за дверима почали співати і реготати. Морок розсіявся і все знову стало як завжди. Набігла юрба, посварилася між собою, помирилася, розбіглася і почала повертатися по одному, бо кожен щось забув. Тут почалися нагадування, що вже час сто першої кави і таке інше, як завжди. Все знову було звичним і буденним.
 Хто був той загадковий виламувач дверей лишилося невідомим, але переходити до детективу бажання немає.


Tags: про нас, робота
Subscribe

Posts from This Journal “робота” Tag

  • Щоб ти зробила, якби не боялась?

    Чи мають жінки більше страхів, ніж чоловіки? Чи обмежені жінки в можливостях реалізації? Поговорити про таке разом із Creative Women Space…

  • Ррреклама!

    Facebook post Дівчата - акторки театру Шевченка. Чудові, чи не так?

  • Борщ американо

    Відомо, що всі борщі схожі і водночас всі вони різні. Борщ лишається борщем, але кожна господиня має свій власний рецепт. Хтось вважає долгом честі…

  • Збори

    Давно не доводилося бувати на зборах. Вже підзабула, як воно буває, коли кожен має свою думку і впененість у власній правоті. Кожен вміє розпускати…

  • В наймах

    Щоб людина не вивчала, щоб не досліджувала, вона вивчає насамперед себе. Експеремент - це завжди цікаво, а якщо вдається сприймати події достатньо…

  • Епохи змін

    Три роки - це мало чи багато? Останні три промайнули швидко, але так багато змінили, що життя все ніколи не буде таким, як раніше. Вже точно не…

  • Найкоротший день

    Такі дні мають властивість вміщувати багато подій. Самий короткий день року вмістив найбільшу кількість зустрічей. Мороз, сніг, темрява одразу по…

  • Зранку в ванні

    Роки роботи в театрі кого завгодно привчать до вечірнього способу життя. Хоча всі, хто належать до адміністрації, офіційно мають стандартний робочий…

  • Теорія змови

    Цього разу не було плану розігрування співробітників. Не було часу не те що приготуватися, а і просто придумати щось цікаве. Хотілося швиденько…

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 25 comments

Posts from This Journal “робота” Tag

  • Щоб ти зробила, якби не боялась?

    Чи мають жінки більше страхів, ніж чоловіки? Чи обмежені жінки в можливостях реалізації? Поговорити про таке разом із Creative Women Space…

  • Ррреклама!

    Facebook post Дівчата - акторки театру Шевченка. Чудові, чи не так?

  • Борщ американо

    Відомо, що всі борщі схожі і водночас всі вони різні. Борщ лишається борщем, але кожна господиня має свій власний рецепт. Хтось вважає долгом честі…

  • Збори

    Давно не доводилося бувати на зборах. Вже підзабула, як воно буває, коли кожен має свою думку і впененість у власній правоті. Кожен вміє розпускати…

  • В наймах

    Щоб людина не вивчала, щоб не досліджувала, вона вивчає насамперед себе. Експеремент - це завжди цікаво, а якщо вдається сприймати події достатньо…

  • Епохи змін

    Три роки - це мало чи багато? Останні три промайнули швидко, але так багато змінили, що життя все ніколи не буде таким, як раніше. Вже точно не…

  • Найкоротший день

    Такі дні мають властивість вміщувати багато подій. Самий короткий день року вмістив найбільшу кількість зустрічей. Мороз, сніг, темрява одразу по…

  • Зранку в ванні

    Роки роботи в театрі кого завгодно привчать до вечірнього способу життя. Хоча всі, хто належать до адміністрації, офіційно мають стандартний робочий…

  • Теорія змови

    Цього разу не було плану розігрування співробітників. Не було часу не те що приготуватися, а і просто придумати щось цікаве. Хотілося швиденько…