December 17th, 2014

маска

Анджей в Харкові

  Анджей Щитко - польський актор, театральний режисер, професор театрального мистецтва. Він був художнім директором Польського театру в Познані (1995-2000) і Польського театру в Нью-Йорку (1991-93). У 1991-93 рр. виступав у Польському театрі в Нью-Йорку в Польсько-слов'янському Центрі /США/, є співорганізатором цього закладу. Працює і в Україні, в Харкові в  2013 році створив виставу "Прощай, Юдо!", в 2014 "Антигона в Нью-Йорку".
Охоче спілкується, відповідає і розповідає.

Копия PC060213

  Про професію. Завжди хотів бути актором. Якби не актором, можливо юристом, там теж потрібно брехати. Знімався в кіно і рекламі. В кіно краще платять, але цікавіше працювати в театрі. Це залежить від того, з ким працюєш, чи є приємна атмосфера, чи є час, щоб спокійно поставити виставу. В кіно все відбувається дуже швидко, всі постійно поспішають. Також немає контакту з глядачем, і немає можливості для актора показати всі свої здібності.

  Про Америку. В Чикаго є родичі дружини. Вона медик, отримала контракт і працювала там в шпиталі. Працював в польському театрі, слов"янському центрі, але це ввечері, а вдень працював на різних роботах, щоби заробити. Працював конс"ержем в великому будинку, потім керував фірмою, яка займалася продажем деталей. Америка комфортна країна для життя. Можливо було залишитись там, але дружина не захотіла. В Америці все дуже швидко, таке інтенсивне життя, я не люблю такий ритм. І постійний страх у всіх: втратиш роботу, не буде грошей, втратиш все.

  Про Україну.Collapse )
promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
маска

Мужское поведение

  Как-то раз наша контора ожидала приезда иностранного специалиста. Он раньше уже приезжал, и некоторые сотрудники были с ним знакомы. И эти молодые сотрудницы рассказывая о нем, просто млели от восторга. Уж такие у него манеры, уж так он ведет себя, необыкновенный просто мужчина. К этим вздохам и закатываниям глаз присоединялись и дамы постарше. После такой рекламы любопытно взглянуть на предмет. Наши исследовательницы не только взглянули, но и побеседовали и по работе, и за жизнь. Даже можно сказать, подружились со специалистом, человек хороший, общаться интересно и для науки польза. Ну что сказать, товарищ вежливый, обходительный, угощает, шутит, рассказывает интересное, пальто подает. Нормальный мужчина  в общем. Остается вопрос к девочкам всех возрастов: с кем вы общаетесь обычно, дорогие дамы, что нормальное мужское поведение вызывает у вас такой дикий восторг?
  А тут еще попалась на глаза история. В каком-то офисе на чьем-то дне рождения мужчина вдруг вызвался нарезать торт. Этот его поступок всколыхнул такую бурю эмоций у сотрудниц, что просто диву даёшься. Он восстал против сексизма, они годрятся им. Просто герой, сам не рад уже наверно. От таких новостей мы примолкли и поглядели по сторонам. Да мы же среди героев живем, ёлки-палки! И дома и на работе каждый день их услугами пользуемся и думаем, что так и должно быть. Даже значения не придаём, а значит и не ценим, получается? Хотя нет, всё правильно, так и должно быть. Ценим. Они просто обычные мужчины, кем бы не казались разным малограмотным гражданкам. А герои на войне, да.