В такий місцях можна відчути, наскільки Харків не туристичне місто. В інших містах людина з фотоапаратом - звичне явище в будь-якій церкві і в будь-якій хоч трохи цікавій спроруді. Тут, для того, щоб знімати всередені церкви, довелося просити дозволу. Жіночки-служниці про всяк випадок побігли до церковного старости. Той тільки зачувши, про що йдеться, одразу все дозволив і нагородив служниць незадоволеним поглядом. Тоді одна з них перетворилася на гіда і прочала все показувати і детально розповідати все цікаве, що могла пригадати про церкву. А що не могла пригадати одразу, пригадувала поступово і періодично з`являлася поруч невідомо звідки і доповнювала свою розповідь все новими подробицями.
Замість втраченої Озерянської ікони 17 сторіччя тут виставлено список з неї, зроблений в 19 сторіччі. В склі ікони відбивається світловий барабан церковної бані:
А ще тут є ікона, де під зображенням Божої Матері розміщено зображення Озерянської церкви
На останок жінки пригадали, що мають в продажу книжечку, написану настоятелем. В ній, крім іншого, є цікаві відомості про історію церкви. Насторожені спочатку, вони виявилися привітними, бажаючими догодити і, навіть, милими.
І, можливо, така поведінка в дечому краща, ніж поведінка місцевих жителів туристичних міст, де прагнення заробити на туристах, не прикладаючи зусиль, іноді настільки явне, що і екскурсія може стати не дуже приємною.
Journal information