March 1st, 2016

джаз, шляпа

Таке кіно

  Колись, вже не пригадаю де,  довелось читати розсуди на тему сприйняття класики. Мовляв, все колись було вперше, і те, що нам добре відоме, те, без чого і уявити важко базові складові освіти теж було не завжди. А більшість того, що ми вважаємо класикою, з`явилося не так вже і давно. Скажімо, в часи Пушкіна його твори не вивчали в школі і, взагалі, обов`язкова література для читання була іншою. Ще є жарт про те, що Пушкін не читав Толстого і інших класиків і саме тому був геніальним. Тобто, якщо вам закидають, що ти, безкультурщина, не читав те і те, можна відповідати: що я, сам Пушкін цього не читав.
  Одного разу довелося спостерігати, як дівчина приблизно 17 років почала реготати, побачивши книгу з назвою Ідіот. Це неймовірно, але вона ніколи нічого не чула про цей роман і дивилася на нього чистим поглядом первісної людини. Вона бачила поєднання протилежностей - солідний том і дурнуватий напис на ньому. Оговтавшись від шоку, я тоді подумала, що класик, коли ще не був таким, можливо і розраховував на бурхливу реакцію, даючи ім`я своєму творінню. Для читачів, які бачили її вперше, вона була дивною, провокуючею, дратівливою, а значить, і неодмінно привертала увагу, не даючи про себе забути...
  Час біжить чим далі, тим швидше, нагортаючи все нові і нові лави видатних творів. Не стигнеш озирнутися, як інформаційне море здіймається новим припливом і, знаходячи для себе щось нове, виявляєш, що воно вже встигло стати класикою.
  Не розумію,  як  можна було жити стільки років і не знати про серіал Дживс і Вустер. Першу серію дивилася, відчуваючи захват і розглядаючи молодого Стівена Фрая. Тітри повідомили, що,  крім нього в ролях - Х`ю Лорі. Що? Хто? Це неймовірно. Не так вже він сильно змінився, щоб не впізнати. Але це невпізнання було наче подорож в минуле. В той час, коли це тільки знімалося і всі дивилися кіно, не тримаючи в голові пізніших ролей актора і змін його зовнішності. Перший, нічим не замуляний, погляд. Рідкісне відчуття.

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
що

Лише два роки тому

  А хто бажає пригадати перше березня 2014 - будь ласка. Ім`я в нього було - страх. Гастролери, не приховуючись, прибули до Харкова автобусами з белгородськими номерами. Тих автобусів було повно. А цей скажений натовп зовсім не орієнтувався в центрі міста і далеко не з першої спроби знайшов будівлю ХОДА. Спочатку вони прийняли за нього театр і повністю блокували його і весь рух на вулиці. Цей був вихідний  день і йшла дитача вистава. Було чути галас і навіть постріли. Та потім хтось їх направив і навала посунула далі. Там, на площі, звісно, були і харківці, з тих, які чекали на воз`єднання з "російським миром".