August 4th, 2016

джаз, шляпа

Реакція



  Ніхто не бажає старіти. Всі ми постійно дорослішаємо, але ставитися до цього можна по-різному. Жінки більш вразливі до вікових змін і їхніх наслідків, тож і більш зусиль докладають до боротьби за красу. Любити себе, доглядати і піклуватися - це природній стан жінки, яка прагне гармонії з собою і з навколишнім світом. Проте всі ми знаємо приклади, коли боротьба за красу переходить межі здорового глузду і перетворюються на змагання з природою і розумом. Або притилежна ситуація - людина просто припиняє слідкувати за собою і віддається руйнівній силі часу без спротиву.
  Чоловіки теж в певнийй час починають або молодитися, бігати, щось доводити, заводити набагато молодших коханок, або припиняють всю метушню і спокіно заливаються пивом.
 
  Але це крайні випадки, зазвичай і жінки, і чоловіки (принаймні в моєму оточенні) доволі часто обговарюють заходи, вживані для краси і здоров`я. Тут не йдеться саме про боротьбу зі старінням, хоча і ця тема присутня, але серед багатьох. До кола цих тем можна включити заняття спортом, відвідання косметологів і перукарів, оздоровчі методики  (часто експерементальні), лікування, харчування, моду і взагалі зовнішність, яка свідчить про спосіб життя людини.

  Звісно, що з роками з`являються проблеми, яких раніше не було. Ці зміни можуть бути майже непомітними, але їх нявність здатна неабияк засмучувати і примушувати  гарячково шукати рішення. Реакція може бути байдужою, гумористичною або панічною. Але це реакція саме на фізичні зовнішні зміни.
 
  Але трапляються винятки, які здатні здивувати до глибини душі. Виявляться, існують люди, яких може довести до депресії просто кількість прожитих років. Настає певна кругла дата і людина впадає в відчай. На питання, а що, власне, змінилося, до пуття відповісти не може. Нічого в житті і поведінці змінювати не зберається, до власної зовнішності лишається байдужою, так само, як і все попереднє життя. Чого ж тоді так засмучуватися від простого усвідомлення власного віку?  Що це?


promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
джаз, шляпа

Суперматична мадонна




                                        

                                            Казимир Малевич. «Супрематична мадонна», 1910-і. Приватна колекція.

  Навряд чи її можна віднести до числа «класичних» супрематичних творів Малевича. Супрематичні елементи тут складаються в чіткий образ Мадонни з Немовлям на руках, який не піддається іншим тлумаченням. Крім того, композиція вставлена в справжню іконну рамку і, очевидно, саме в розрахунку на цю рамку створювалася. Як же в такому випадку узгоджується з цим неодноразово висловлюване самим Малевичем заява, суть якої зводиться до того, що в супрематизмі «Мистецтво прийшло до себе.»

Питання про взаємодію власної філософії Малевича з релігією дуже складне, але не торкнутися його, кажучи про цей твір, неможливо. Перш за все тому, що сам він, як ніхто, мабуть, з художників його кола, був поглинений ідеєю сполучення в людському суспільстві (і в людській свідомості) і матеріального, духовно-релігійного і художнього начал. «Релігія, як і мистецтво, зайнята однаково гігієною, чистотою і відкриває, що людина, звільнившись від матерії як бруду, похоті, може отримати цю вищу гігієну тільки в дусі, в натхненні, в релігії і мистецтві»

Олена Баснер.


  Вочевидь, це шлях того пошуку, результатом якого і став знаменитий Чорний квадрат. В ньогму релігійна ідея доведена до абсолюта. Абсолютного незнання і абсолютної свободи уявляти, як виглядає те, у що ми віримо. Суцільна чорнота на місці ікони як символ неможливості зобразити те, чого ми не бачили і, водночас дозволу уявляти його собі як завгодно.