October 26th, 2016

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
Ляля

Нерозуміння

  Нещодавно мала розмову з дівчиною, яка вже кілька років не спілкується зі своїми батьками. Зараз їй 20 років, вона працює і навчається, винаймає житло. Від батьків пішла через непорозуміння. Вони не розуміли таких захоплень, як, наприклад, малювання. Вважали, що потрібна нормальна професія, а найбільш важливе - це вийти заміж і народити дітей, до чого їхня донька була зовсім не схильна.
  Все це відбувалося не в якомусь віддаленому селі, а в місті і, буквально, кілька років тому. Якщо різні захоплення доньки ці люди просто не схвалювали, то вегетаріанство їх  довело до сказу. Вони вдалися до насильства, зачинивши дитину в квартирі, відібравши в неї ключі і всю її спеціальну їжу, лишили тільки м`ясну. Скільки це тривало і як вони спілкувалися при цьому, ми не оброворювали. Вона сказала тільки, що від стресу в неї почався сип. І саме після цього вона пішла з дому.
  Вони не спілкуються і вона нічого про них не знає. Звісно, мені відомо, що не всі люди лишаються молодими, а багато людей при досягненні певного віку перетворюються на своїх батьків і при цьому не важливо, що в дитинстві вони зовсім цього не планували і, можливо, страждали від непорозуміння. Відомо, що люди надто часто вимагають від дітей певної поведінки, покладають певні сподівання і таке інше, що призводить до конфліктів. Але ця історія чомусь дуже вразила. Її матері напевне було менше сорока років, коли все це відбувалося. І виходить, що для неї зробити з доньки "нормальну" людину було важливішим, ніж взагалі втратити її.
  Я не схвалюю і не підтримую веганів і вегетаріанців, та хіба їжа може бути причиною для насильства над дитиною? Та і, взагалі, яке причина може бути достатньою, щоб намагатися переробити свою дитину так, щоб аж втратити її?

             


  Всі ми лишаємося дітьми, хтось більше, хтось менше. Але ставитися до їнших як до іграшок,  з якими цікаво і приємно бавитися, поки вони покірні, і викидати, коли щось в них зламається... Можливо, це припустимо у стосунках з чоловіками, а з власними дітьми - дивно. І найбільше дивує, що все це відбувається в наш час.