November 16th, 2016

во мгле

Зимно

  Петро Левченко (18561917) народився в Харкові. Навчався в Росії і в Європі, жив в Києві, але все життя повертався на Слобожанщину, останні роки мешкав в Зміїві. Майстер ліричного пейзажу.

Похожее изображение
Петро Левченко «Село взимку. Глухомань» (1900-і рр.)

Тут усе буденно й просто. Монохромний сумний колорит, що відповідає настроям природи й людини. Багатство відтінків у всьому, що тут зображено: не білої білості сніг, похнюплені стіни глиняних мазанок, тяжка розгрузла дорога, волога імла повітря, задумлива постать візника на підводі, яка зітхає, і крекче, і стогне. Мов чоловік. Єдиний кольоровий акцент – червона стрічка кушака на темному кожусі чоловіка. Й тепло життя у маленькому віконці суцільної глухомані…

Мистецтво Петра Левченка органічно вписалося до контексту загальних художній процесів останньої чверті ХІХ – початку ХХ століття, позначених пошуками новітньої образно-пластичної мови.
Левченко – мистець, наділений пронизливим відчуттям природи з її невловимими градаціями змін. Він – «майстер пейзажу настрою», продовжувач надбань «суб’єктивного пейзажу», поетами якого були Федір Васильєв та Олексій Саврасов. Він – «лірик пейзажу», яким був Ісак Левітан.


Collapse )



promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
роза

Наступ білого

  Ще не справжній сніг. Тільки перші натяки, біле мереживо на картатому килимі з лисття, яке ще не втратило кольорів. Коли йдеш по такому килиму, здається, що можеш потрапити до казкових країв і блукати в них, аж поки білий килим не вкриє всі ці кольори.





Collapse )


Клео

Налиманитись

  Невідомо, до чого тут лимани, цілком можливо, що зовсім не до чого. Воно виникло набагато раніше, та дуже підходить до теперішнього часу. В епоху супермаркетів просто необхідно мати таке спеціальне слово для процесу, що відбувається з людиною в цих місцях культу споживання. Самі знаєте, як воно зайти по пляшку води, а вийти з двома торбами найнеобхідніших в господарстві речей. Може є інша назва для цього дійства і стану, в якому людина опиняється, коли волочить свої покупкти і не розуміє, як все це сталося?

        Налиманитися

Налиманитись — набрати чогось більше, ніж треба.
(Словник діалектизмів українських говірок Одеської області, А. Москаленко, 1958)