December 16th, 2016

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
джаз, шляпа

Доля вірша

  Як речі отримують статус класики? Вірш "Любіть Україну" Володимир Сосюра написав в 1944 році. Це був один з віршів, якими відкривалася збірка поезій В. Сосюри “Щоб сади шуміли”, за яку поета в 1948 році на честь його п’ятдесятиріччя нагородили орденом Леніна і сталінською премією І ступеня. Премію підписав сам Сталін.
  В 1951 році вірш було перекладено російською і опубліковано, після чого він зазнав жорстокої критики і обвинувачень в “українському буржуазному націоналізмі” в редакційній статті газети “Правда” від 2 липня 1951 року “Проти ідеологічних перекручень в літературі”. Наступного дня ця стаття в перекладі українською мовою була надрукована в газеті “Радянська Україна”. Після цього вірш був заборонений для друку. В 1958 році заборону було знято і невдовзі вірш було включено до шкільної програми, де він лишається і досі. Яке враження він справляє зараз, якщо розглядати його неупереджено?
  По-перше виникає питання, чому партіотизм обов`язково має бути спорідненим з неймовірним градусом пафосу? Може, прописні істині і потрібно втовкмачувати так наполегливо, але невже не можна знаходити для цього не такі формальні вирази і штампи. Все зібрання штампів, вишневі сади, хвилі Дніпра, верби, діброви, а потім:

У квітці й пташині, в електровогнях,
У пісні у кожній, у думі,
В дитячій усмішці, в дівочих очах
І в стягів багряному шумі...

Як та купина, що горить – не згора,
Живе у стежках, у дібровах,
У зойках гудків і у хвилях Дніпра,
У хмарах отих пурпурових.

Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/far-and-near/121793-virsh-sosiury-liubit-ukrainu-kolys-nazyvaly-vorozhymНеопалима купина, тобто алегорія господа бога, а поруч - багряні стяги богоборців. Хіба не це називається змішувати грішне з праведним і сипати все в одну купу? І особисте туди ж:

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
І сльози, і все до загину...
Не можна любити народів других,
Коли ти не любиш Вкраїну.

Дівчино! Як небо її голубе,
Люби її кожну хвилину...
Коханий любить не захоче тебе,
Коли ти не любиш Вкраїну.

  Можливо, все це вірно, правильно і не Сосюра зробив ці вирази штампами і зразками нудного формалізму. Поетові можна вибачити і  суперечливі думки, і банальні описи, і багато чого ще, якщо ця поезія здатна торкатися серця. Всі ми знаємо напам`ять вірші, які вчили колись давно, або зовсім не вчили, а прочитали чи почули і запам`ятали. Вони зап`ятовуються самі, ллються піснями і лишаються в голові на все життя. А інші, не зважаючи на прості і зрозумілі слова, дуже складно запам`ятати.
  Можливо, це теж треба враховувати. Можливо, цей вірш і його складна доля варті вивчення в школі, але чому обов`язково напам`ять?


Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/far-and-near/121793-virsh-sosiury-liubit-ukrainu-kolys-nazyvaly-vorozhym