February 17th, 2019

женщина-кошка

Готуємося до весни




Сонця більше, день довший, весна на порозі. Всі згадали про спорт, а дехто таки пішов на тренування. В стрічці повно дієтичних страв, аж до крайнощів, каші без масла в оточенні блідих огірків і кволих паростків квасолі. Дійсно, якось захотілося більше салатів і фркутів, може не вистачає вітамінів... Та чи варто радикально обмежитися і харчуватися тільки рослинами якийсь час? Як ви, сідаєте на дієту?


Collapse )






Оригінал на Дрімі
promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
стім

Світ речей

Звільнила трохи часу, переглянула що відбувається. Політична напруга зростає і, очевидно, зростатиме ще. Подекуди трапляються просто-таки циркові номери. Підробні мітинги, неіснуючі програми несправжніх політиків і таке інше.
Нове кіно, книжки і цілі напрямки мистецтва з'являються в такій кількості, що неможливо встигнути про все дізнаватися.
Люди так багато подорожують, що важко і відстежити їхні маршрути...

І серед всього цього натрапляю на обговорення старих речей. Колись хтось написав про відкладене життя, про сервізи, на які лише дивилися і не користувалися ними. Закликав негайно починати пити чай з найгарнішої чашки в домі. Всі погодилися. І от зараз людина пише, що не завжди це правильно. Вона має речі, якими тільки милується. І жалкує, що не все зберігла свого часу. А потім йде далі і ділиться тим, як важко їй позбутися непотрібних вже речей. Важко щось викидати, от просто рука не підіймається. Одяг і взуття, які не підійли, але теоритично можливо, що колись підійдуть. Речі в гарному стані, які просто не знадобилися, але можливо колись... Хіба це не дивно для молодої людини?

Моя бабуся нічого не викидала. Зовсім нічого. Ще за її життя я почала вивозити речі з горіща, з сараїв. Вже потім із числених шаф. Вже за кілька років потому я згадувала деякі речі, які можна було б і залишити напам'ять. Та тоді просто скадала все у мішки і вивозила. Свого ніколи не намагалася зберігати, а тепер затято позбуваюся всього, що чим вже не користуюся. Пильную, що не скадався непотріб. Одяг все одно накопичується, сукні дивним чином плодяться, хоч і намагаюся стримувати цей процес.

А ще додали мене в групу РЕЮЗ. Типу відповідальне споживання, люди віддають те, що їм не потрібне. Скажімо, залишки матеріалів від ремонту - це я розумію. А одяг, посуд, меблі... під більшістю постів хочеться написати: віднеси на смітник, віднеси на смітник. 





Оригінал на Дрімі