
Окрім захоплення вона часто викликає подив і нерозуміння. На жаль для багатьох лишається невідомою традиція зображення ляльки-мотанки з хрестом замість обличчя.

Лялька-мотанка - це більше оберіг і символ, ніж іграшка. Вона дійшла до нас з дохристиянських, язичнецьких часів. Вже тоді люди потребували оберегів і втілень бажань і сподівань в матеріальну форму.
Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. За уявленнями язичників через обличчя в ляльку вселяється душа. А душа буває доброю чи поганою. Та якою б вона не була, наділяти ляльку душею не варто.
Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління. Українці вважали, що цей символ приносить їм багатство та успіх.
Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки. Коли дівчина виходила заміж, мати дарувала їй ляльку-мотанку, як оберіг для нової домівки.
Хворій дитині давали пограти з лялькою. Після чого її знищували. У народі вірили, що вона вбере в себе її недугу. Коли дитина виростала, її місце в колисці займала лялька. Вона охороняла це місце від нечистої сили до народження наступної дитини.
На Різдво виготовляли спеціальних ляльок із зерна. Вони символізували добрий урожай.
Існувало три типи ляльок-мотанок: немовля, баба-берегиня, наречена.
При народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти. Лялька виконана у вигляді немовляти в пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну та здоров'я.
Баба-берегиня допомагала оберігати достаток сім'ї. У середину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, отримання хорошої вовни овець та грошового достатку.
Лялька-наречена захищала дівчат від пристріту і підтримувала їх. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого.
В Україні народну ляльку робили з соломи, тканини, шматочків старого одягу, ниток. Спосіб простий - перекручування й перев'язування тканини.
На обличчі такої ляльки різними нитками намотується хрест.
Ляльок-мотанок або не одягали або шили їм одяг. Іноді це були мініатюрні народні костюми, традиційні для тієї чи іншої місцевості.
Колись такі ляльки робили всюди: наші прапрабабусі інших ляльок і не знали.
Мотанки не мали обличчя, а замість очей, рота - хрест з ниток. Хрест у колі - це солярний знак, таким чином, лялька з таким обличчям несе в собі сонячну енергетику. У голівку мотанки часто зав'язували зерна пшениці. Це також додавало їй сакральне значення, так як зерно пов'язане з померлими або ненародженими душами. Коли його «ховають», воно оживає, проростає і знову починає вічний кругообіг життя.
Тому мотанку пов'язують з уявленнями про життя і небуття, з досвідом минулих поколінь та їх зв'язком з майбутніми поколіннями. Мотанка пов'язана з усіма аграрними святами. Її роблять на Колодія, наприкінці Масниці (як уособлення зими, яку спалюють), на Івана Купала (лялька Марена). Її сакральне значення збереглося.
Обов'язкова умова - іграшка повинна бути хрестоподібної форми, щоб не нагадувати собою реальної людини.
Хрест на обличчі-символ веселки, тому він робиться з яскравих ниток. Обличчя-солярний знак сонця. Всі вертикальні лінії-це чоловіче начало, всі горизонтальні лінії - жіноче.
Оскільки народні ляльки з тканини були невід'ємною частиною селянського побутового середовища, пов'язаної з землеробською роботою та домашнім вогнищем, тому вони і в давні часи, і сьогодні є символом родючості, материнства й своєрідним оберегом.
Солярна символіка - одна з найсвітліших в Слов'янської традиції. Серед солярних знаків, мабуть, немає жодного, що приносить шкоду. Навпаки - всі знаки пов'язані з придбанням як матеріальних, так і духовних благ, примноження їх. Солярна символіка - символіка сонячної стихії, Сонця.
Хрест - солярний символ. Є версія, що слово «хрест» походить від слов'янського кореня «крес» - вогонь (порівняйте: «кресало»- інструмент для розпалювання вогню).
Археологічні дані свідчать про те, що хрест як символ шанували ще у верхньому палеоліті. Хрест - символ життя, неба та вічності.
Також, правильний (рівнокінцевий) хрест символізує принцип з'єднання і взаємодії двох начал: жіночого (горизонтальна риска) і чоловічого (вертикальна).
Також хрести поділяють на прямий, тобто такий, що має горизонтальну та вертикальну риски і косий, що має дві діагональні риски, причому прямий хрест уособлює чоловіче агресивне творче начало, косий - більш м'яке творче начало.
Прямий хрест також може служити примітивною моделлю Світового древа.
Тут обличчя, яке лялька тримає в руках, можна розуміти як зняту маску або як отримання душі. Пасхальне яйце і пташка - символи відродження життя, безкінечного життєвого кола. Тож весь малюнок, на якому традиція оживає, поєднавшись з сучасністю, можна вважати зображенням відродження. Мені ж цей малюнок нагадав київський мурал, де зображена дівчинка - наче та сама лялька, що вже відродилася, ожила і готова відроджувати весь світ.

Ця фреска була створена вже в 2014 році. А автор, дісно, в них один. І ця людина обізнана і в українській традиційності, і в українській сучасності.
Це - французський художник Жул`єн Маллан, (Julien Malland) або Сет (Seth), знаменитий своїми масштабними вуличними пано, які він залишає в різних країнах світу.
Пано Сета у Франції, Італії, Канаді, Пуерто-Ріко, Кітаї, Індонезії, Індії, Мексіці...
Journal information