ne_znaiko (ne_znaiko) wrote,
ne_znaiko
ne_znaiko

Пісні харків"ян

  Під час перебування в Польщі неодноразово доводилось відповідати на запитання її мешканців по Україну. Всіх цікавлять події в нашій країні, війна Росії з Україною. Вони з самого початку бачили це саме так. Тема сепаратизму для них зовсім не зрозуміла. Старше покоління більш обізнане на радянському минулому, вони порівнюють нашу боротьбу зі своєю, але все одно їм важко повірити, що є люди, які хотять перетворити Україну на частку Росії. Просто не розуміють, як можна жити в країні і не бути патріотом.
  Серед багатьох запитань повторювалося різними людьми ще одне - чому ми не розмовляємо українською. Доводилося докладно переповідати історію сходу України, розповідати про русифікацію. Пояснювати, що українська зберіглася лише в селах. Що наші батьки, якщо вони йшли до школи в 50 - 60 роках, ще могли потрапити до української школи, але потім школа стала російскою, а за нею все, вищі, робота і побут. Всі ці розмови примушують повернутись в минуле, по-іншому оцінити,  як воно було, і чому саме так.
   У поляків не було такого історичного досвіту, коли декілька поколінь не мали можливості знати минуле своєї країни. Коли я думаю про це, потрапляю в піонерське дитинство і бачу маленький жовто-блакитний значок на піджаку двоюрідного брата. Це кольори команди Металіст, а він - її фанат. Але насправді це прапор України, яка існувала до радянських часів. Брат розповідає мені про це і навідь заспівує:" Жовтий і блакитний - наші кольори..." Все це я вперше чую і не пригадую з історії, щоб до радянськіх часів тут існувала держава, яка б мала власний прапор, а значить і власне... все інше? Дуже дивно.  Для дорослих це також була таємниця. Пригадую, що брат умовив свою маму пошити величезний прапор, який на стадіоні відібрала міліція. Дорослі не розуміли, чому. Це був просто прапор футбольної команди.
  Не знаю як це сталось, що фанати Металісту були осередком українознавства, але розумію, що не випадково саме вони пустили в світ пісню, яка стала народним хітом.
  Дивно, але тільки після спілкування з мешканцями інших країн усвідомлюєш, що люди, які не мають поняття патріотизму - справжні дикуни. А коли згадуєш про ті маленькі крихти знання, з яких відроджується пам"ять, відчуваєш, що  надія у нас є. Хоча і не у всіх.
Tags: Українці, Харків
Subscribe

  • Тичина

    В кіноклубі «Нова Україна» в прес-центрі KHARKIV Today відзначили 130-річчя від дня народження Павла Тичини. На відео можна побачити…

  • Непотрібна правда

    В автобус лізе дід з палкою. Піднявся і повідомляє: Фух, взобрался! На що інший, який вже сидить в автобусі, радо відповідає: Оце одна радість, що…

  • Мистецька зброя

    Стріли, списи, цвяхи, що стирчать з горілих дощок, велетенська гільйотина... Навіть килимок, і той виготовлений з покручених... Чого? Може…

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments