ne_znaiko (ne_znaiko) wrote,
ne_znaiko
ne_znaiko

Народження мема

  Натрапила на бесіду, де люди розповідають про фрази або доречно сказані слова, що стали для них особистим прислів`ям. Це може бути випадково почута розмова, смішна або трагічна ситуація в родині чи на роботі, коли хтось проголосить щось дотепне. Такі фрази пам`ятають і, навіть, інколи вживають у вузькому колі, де всі розуміють, про що йдеться.
  Всі мають такі фрази. Одна з них запам`яталась з давніх часів. Часи то були студенські і працювати довелося в магазині. Раз на тиждень там треба було здавати-приймати зміну, справа це довга, затягувалася до ночі, і тоді нас розвозив по домівках водій дядя Коля на своєму мікроавтобусі.
Дядя Коля був трохи дивним, страшенно любив побазікати, не дуже звертаючи увагу на відповіді. Постійно сипав цитатами із радянських фільмів, а то і з літератури. Спостерігаючи самотнього чоловіка, що загублено тинявся між вітринами в пустому магазині о восьмій ранку, замислено прорікав:
-Выхожу один я на дорогу. Что, брат Пушкин, не туда, ты тропинка, меня завела?
На питання, до чого тут Пушкін, на мить замовкав, а тоді радісно проголошував: Точно! Есенин!
І далі ніс вже про "финский нож в кабацкой драке" і завершував: "а свеча-то на столе горела, да".
  Крім того цікавився різними консперативними теоріями і духовними практиками. Тобто намагався бути освіченою людиною, з презирством ставився до малограмотних, як він їх називав. Наступний ступінь презирства називався "тундра неогороженная", а найвищій - "село". Село і селюки здатні були довести дядю Колю до сказу. Вони виростали як з-під землі, якщо він стовбичив біля кондитерського відділу, і купували цукерки "Рачки". Всі як один вони навмисне вимовляли "рАчки" і дуже раділи з цього. Дядя Коля сприймав це як особисту образу і тікав з трагічним виразом обличчя.
  Коли ж він віз нас нічним містом, теж щось розповідав. Ми вже звикли, що відповідати необов`язково і сприймали його базікання як радіо. Однієї холодної і вітряної ночі ми отак їхали, дядя Коля щось говорив і раптом помітив дівочу фігуру, саму-самісеньку посеред пустої вулиці. "Ну как можно одной в такое время! В такую погоду! Нужно подвезти, мы подвезем, вы же не против". Дехто за звичкою його просто не слухав, а хто слухав, не встиг нічого сказати, як він вже зупинився і видченив дверцята: "Девушка, садитесь, я вас подвезу! Куда вам?" Девушка не поспішала сідати, вона мовчки розглядала дядю Колю, аж він занервував: "Да не бойтесь! Куда вам?" - "Магу атсасать", - сказала девушка. "Нам цього не треба!" - не своїм голосом викрикнув несподіване дядя Коля і помчав під наш регіт в ніч.
 Потім цю фразу всі тулили до будь-якї розмови. Наприклад, якщо хтось пропонував з`їсти смачних, але шкідливих тістечок, або "а давайте сегодня пойдем в бар" - знаходилася людина, яка з надзвичайно строгим виглядом казала "Нам цього не треба!" - і всі просто падали від сміху. Якщо дядя Коля був свідком таких веселощів, він червонів і кудись зникав. Втім, розмов своїх він не покинув, тільки тема села більше не з`являлася в його репертуарі.




Tags: Слова, Спостереження
Subscribe

Posts from This Journal “Слова” Tag

  • Кебета і клепка

    Без кебети – нетямущий, дурний. Мати кебету – бути розсудливим, мислячим. Кле́пку загуби́ти; Нема́є (не вистача́є, браку́є)…

  • Либонь

    «Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось ... » - Ліна Костенко. Либонь – цим словом можете замінити більш…

  • Мотузяна душа

    Непринципова людина, хто-небуть боязкий, позбавлений рис людської індивідуальності. Гарний вислів. Потрібні приклади. Кого б можна було…

  • Опасистий

    Потепліло і звідусіль почувся стогін, які всі нещасні, що за зиму повтрачали фігури. Кого не зустрінеш, одне - "Ти подивись, яка я стала…

  • Tsundoku

    В японській мові є чарівне слово «tsundoku», що перекладається як «людина, котра купила багато книг і просто не має часу, аби їх…

  • Безмір

    Такий собі поетичний синонім безмежжя, неозорі простори, щось дуже велике, або ще сила виміру чого-небудь, скажімо, глибини. Безмір глибин,…

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 9 comments