Дійшло до того, що люди почали кидати навчання (а це люди, які платять). Потім вона дістала вже і викладачів, і організаторів. У нас є група, де ми обговорюємо розклад, завдання і таке і інше, і тут вона проявила себе на повну - в письмовій формі це робити легше. Нівкого не лишилося сумнівів, що в людини проблеми з головою.
Ми порадилися і написали їй, що треба розуміти, що ми платимо за неї. І просимо поважати нас і поводитися пристойно. Її реакція була така: "Якщо ви зробили кому-небудь добру справу, не забудьте дорікнути йому цим".
Організаторка зітхнула і сказла, що, мабуть прийдеться відмовити ций людині, якщо вся група проголує за це. А потім скажуть, що ми погано ставимося до переселенців.
Отака неоднозначна ситуація. Зараз, замість того, щоб писати твір, їм торт і думаю: може нехай. в решті решт вона - нещасна людина і її треба пожаліти...
Оригінал на Дрімі
Journal information