ne_znaiko (ne_znaiko) wrote,
ne_znaiko
ne_znaiko

Українські дівчата чарівні

P2100274

  Кожен новий день дає можливість розпочати нове життя. Зимового  ранку міркуєш, що чекає на вулиці, чи то брудні калюжі, чи крижана ковзанка. В жодному випадку - ніяких підборів, чи кеблів, і треба бігти. Не варто запізднюватись до косметологині, особливо, якщо записалася до неї за тиждень. Вона чекає, загадково посміхаючись і помішуючи кольорове варево. Процедура швидка, але пекуча. Не пекельна, можна терпіти, якщо думати про жаркі пристрасні поцілунки. Не можна терпіти те, що обличчя виглядає якимось втомленним. Чи не могла б ти якось над ним поворожити? - А як же, зараз, в тебе ж немає клаустрофобії? - Звісно є, але заради краси можна півгодини полежати нерухомо в темряві. Не думаю, що з мене зніматимуть посмертну маску, а хоть і так, мені вже від неї користі ніякої не буде. А від цієї, магічної, багато користі, як то кажуть, "результат на лицо". Ініціація пройшла успішно, можна бігти далі  в чудовому настрої.
  Далі - це на роботу. Буде добре, якщо сьогодні не прийдеться вирішувати складних питань і  спілкуватися зі скадними людьми. Так воно і складається. Приємні люди працюють швидко, говорять приємні речі, ще й пригощають обідом. По обіді ще трохи праці і знову бігти - швиденько з подругою по магазинах. Там мою подругу знаходить пальто. Хоча вона шукала не його. Але воно чудово їй пасує, воно просто створене для неї, хоча і занадто дорого коштує, я умовляю її його забрати. Бо я бачу майбутнє: як вона за ним жалкує, а я слухаю ці жалоби і докори. На мить я заглядаю в інший варіант майбутнього: ми тікаємо світ за очі, покинувши зруйновані оселі, і жалкуємо, що витрачали гроші на звичайні життєві речі. Але ми повинні сподіватися на краще. Подруга вираховує, від чого відмовитись заради пальто, механічно перегортаючи вішалки з одноманітним штампованим одягом. Раптом висмикує із купи ні на що не схожу річ. Навіть не зрозуміло, що воно, чи сукня, чи фрак. Звісно в моєму стилі. Звісно мій розмір. Звісно занадто дорога. Це помста.
  Ми регочимо, вибігаючи з магазину, вишкрібаємо по кишенях завалящі п"ятірки і десятки, нам необхідна вечеря для сил і вино для настрою. Грошей вистачає лише на їжу, вином нас пригощають. Ледве встигаємо проковтнути і запити, як вже час бігти на концерт.
  На сцені Dakh Daughters і це - справжня магія. Вони грають на всіх музичних інструментах, співають всіма мовами на всі голоси, змішуючи все музичні стилі. Кожна пісня - маленька вистава, і акторки чудові. Вони надсучасні і традиційні. Вони традиційні як чаклунки, що співають і танцюють як навіжені, заклинаючи долю. Свою дівочу долю. Нашу жіночу долю. Нашу спільну, загальну долю, долю нашої країни. Хіба можливо, щоб країна таких веселих, талановитих, сильних, сміливих і чарівних жінок не змогла відродитися і почати нове життя?

P2100282




Tags: концерты, тусовки, українці
Subscribe

  • добраніч

    не зраджуй знову на цю ніч повернися невловимий сон Оригінал на Дрімі

  • добраніч

    пітьма суцільна блакитний блиск надії ліхтарики малі Оригінал на Дрімі

  • ***

    важкі повіки закрижанілі очі сонний водяник Оригінал на Дрімі

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments