
Великі Сороченці набули слави завдяки Миколі Гоголю. Він народився тут і описав місцевий ярмарок настільки колоритно, що жителям не лишається нічого, крім намагатися відповідати цим описам. Все тут просякнуте згадками про письменника і його твори. А втім він не єдина видатна особа Сорочінців. Гетьман Данило Апостол володів цими землями від 1689 року, право на які отримав від Івана Мазепи. На замовлення Данила Апостола в 1734 році тут звели Спасо-Преображенську церкву і будинок гетьмана. Церква є видатною пам`яткою українського (або козацького) бароко, саме в ній 1809 року хрестили майбутнього письменника Гоголя.
Починаємо огляд від музею Гоголя, який в самому центрі Сорочинців. Це відтворений будинок, в якому народився Гоголь. Справжній не пережив війни. Тут зберігаються особисті речі письменника, прижиттєві видання, картини і меблі того часу або пов`язані з ним. Музей невеликий, але вартий уваги.

Зовсім недалеко від музею знаходиться і церква, де христили письменника.

З Хутора Гоголя відно церкву, хутір знаходиться як раз між нею і музеєм.


Ще в цьому районі знаходяться дивні споруди, вочевидь рештки якоїсь старої усадьби. Це ходи під землю, схожі на погреби, але дуже великі і розлогі. Можливо, варто було приділити їм більше уваги, але час обмежений і краще оглянути зблизу церкву.

Вона варта того, адже пам`яток козацького бароко зберіглося не багато. Цей стиль притаманний саме Лівоберіжній Україні, найбільше розвинувся за часів Мазепи, тому його називають ще й мазепинським.

Як це було з багатьма церквами, в радянський час вона була закрита. Але тут зберігся унікальний дерев`яний іконостас. Побачити його не вдалося, бо на вході висить попередження щодо зовнішнього виду і вбрання відвідувачив. Вигляд туристів в шортах та ще й без хусток тут є небажаним.



Поряд з церквою встановлено пам`ятник гетьману Данилі Апостолу.

Ще одна цікава споруда - колишня учительська семінарія, збудована 1905 року, зараз школа-інтернат. На неї теж не вистачило часу, тому фото з інтернету.
Пам`ятник Гоголю 1911 року, краєзнавчий музей - все це варте уваги, тому пожити в Сорочинцях треба кілька днів. Або менше вештатися ярмарком.
Парковка біля ярмарка охоплює не тільки ближні вулиці, а і дороги, і поля.

Ще пара цікавих старих недіючих споруд.




Оригінал на Дрімі
Journal information