ne_znaiko (ne_znaiko) wrote,
ne_znaiko
ne_znaiko

Запрошення до

Сучасне мистецтво часто намагається залучити глядачів до процесу творення. При цьому арт-об'єкт може діяти одразу в кількох напрямках, вливаючи на зір, і слух, і запрошуючи до дій. До яких саме дій - не завжди можна прогнозувати. Так сталося з витвором під назвою Палац пам'яті. Він був представлений серед робіт учасників програми SWAP: UK/Ukraine! в Єрміловцентрі.

Виглядало це так. На екрані демонструється атмосферне відео про колишній музей Леніна в Київі. Точніше, саме перехідний час, коли ознаки цього музею зникають, щоб звільнити місце для чогось нового. Десь ще лишилися старі стільці, самотній стіл, якісь помпезні сходи і стелі. Все це вже в минулому, затрималося на останню мить, перед тим, як зникнути остаточно. До відео додаються навушники, в яких можна почути так званий рожевий шум. Він схожий на білий, але рожевий. За легендою такі звуки пробуджують спогади. Ще одна складова - книга, до якої глядачам пропнуєтьсся записати свої спогади про музей Леніна або інші спрогади.

Спочатку Палац пам'яті демонтрувався в Київі. До виставки в Харкові вже записані спогади надрукували. Вийшла книга, де половина сторінок мали надруковані спогади різних людей, а половина була чиста. Це було запрошення до відвідувачив записати власні спогади. Але люди не звертали уваги на пояснення на стіні і розмальювали книгу чим попало і розписали недолугими відгуками. Кураторка назвала це вандалізмом і прибрала книгу, лишивши самий постамент. На мою думку, художник розуміє ризик і, навіть, провокує певні прояви людської поведінки, коли пропнує глядачам долучитися до створення арт-об'єкту. Віддає своє творіння людям в буквальному сенсі. Отаке собі "запрошення до страти".

Світлина від Tetiana Ostrovska.

Вікі Торнтон

Палац пам'яті, 2018


Одноканальне відео із супровідною книгою

Тривалість: 5 хвилин 47 секунд

Живе та працює в Лондоні. Перебувала в Києві у вересні-жовтні 2017.

Вікі рацює як з кіно, так і з візуальним мистецтвом. Її робота поєднує підходи документального й ігрового кіно в дослідженні стосунків між місцем, пам’яттю, перформансом та ідентичністю.




Палац пам'яті (2018) — це короткометражний фільм та проект партисипативної книги, пов’язані з Українським Домом (колишній музей Леніна) у центрі Києва. Фільм беззвучно показує порожні коридори та простори будівлі, а також останніх охоронців та об'єкти, що його займають. Експериментальний саундтрек до фільму використовує "рожевий шум" як точку відліку: електронна частота, науково обґрунтована як та, що допомагає відновлювати пам'ять. Книга, що супроводжує фільм, складена з багатьох анонімних спогадів про будівлю — як українських, так і британських — і розроблена як партисипативний текст пам'яті: робота в процесі, яку можуть доповнити відвідувачі протягом усього періоду виставки. Проект має за мету поставити питання про ідею колективної національної пам'яті, висвітлюючи численні, особисті розповіді, як з зовнішньої точки зору, так і, головне, зсередини.


Tags: виставки, мистецтво
Subscribe

Posts from This Journal “виставки” Tag

  • Сходи в минуле

    Сучасне мистецтво дивне. Про який би час не йшлося, минуле виглядає зрозумілим, змістовним, зваженим. Гідним того, щоб зберігатися в справжньому…

  • Червоноград

    Оригінал на Дрімі

  • Мистецька зброя

    Стріли, списи, цвяхи, що стирчать з горілих дощок, велетенська гільйотина... Навіть килимок, і той виготовлений з покручених... Чого? Може…

  • Готель Харків

    Десь з глибоких глибин пам'яті спливає примарний спогад про кафе на даху. Чи було воно там справді? А ще цікавіше, чи були там дійсно готельні…

  • Бієналє

    Молоде мистецтво представлене в кількох локаціях. Одна з них - готель Харків, та його частина, яка була закрита багато років. Тепер залишки…

  • Рівне. Алея кованих скульптур

    В Рівному багато дерев, квітів, кілька парків. Один з них має подвійну назву: Молодіжний (очевидно, привіт від совєтів) і Лебединка (через озеро з…

  • Остання крапля

    Колись вона неодмінно з'являється і призводить до вибуху Оригінал на Дрімі

  • Дім Коцюбинського

    Музей Коцюбинського в Вінниці - це будинок, де народився письменник. Родина мешкала тут хоча і з перервами, досить довго, до переїзду в Чернігів…

  • Чайна традиція

    Одна з речей, обов'язкових для подорожі потягом, - замовлення чаю. Це єдиний випадок, коли я п'ю чорний чай, та ще й з цукром. Все тому, що…

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment