ne_znaiko (ne_znaiko) wrote,
ne_znaiko
ne_znaiko

Щоб ти зробила, якби не боялась?

Чи мають жінки більше страхів, ніж чоловіки? Чи обмежені жінки в можливостях реалізації? Поговорити про таке разом із Creative Women Space зібралося кілька десятків жінок. Через це обговорення дізналася дещо дуже цікаве про нас всіх, про інших і про себе.

Чому жінки часто бояться бути голосними, відкрито не погоджуватись зі старими, прогнившими системами і впливати на рішення чиновників?
Боїмось що почнемо і через подвійну/потрійну зайнятість не вистачить часу продовжити, що не знайдемо однодумиць, що родина не підтримає, що вчителі в школі будуть погано ставитись до наших дітей якщо ми захищатимемо їх права, а лікарі, які порушують закони, не приділять нам уваги коли прийдемо до них наступного разу, - адже ми наважились їм про це голосно заявити.

За останні 2-3 роки я бачила кілька ініціатив жінок, які могли б стати доволі потужними місцевими рухами, але так ними і не стали. Тому що частина жінок злякались.

Бачила також жінок, які йшли з цих ініціатив і створювали нові, починали все спочатку. Тому що вірили і тому що НЕ БОЯЛИСЬ.

Я дуже хочу щоб ми перестали боятись. І тоді ми будемо сильніше.

Natalia Karbowska

Прочитавши книгу Шерил Сендберг “Включайся! Жінки, робота та воля вести за собою”, п’ять українських дівчат об’єдналися та відкрили в цьому році перший креативний простір для жінок у Києві Creative Women Space

"Ми зрозуміли, що наші мрії мають спільні точки перетину, і що воно страшно починати, але разом вже не так страшно", - говорить співзасновниця простору, письменниця, головна редакторка серії “Теплі історії” Слава Світова.


Щоби допомогти подолати цей страх іншим жінкам і дівчатам, Creative Women Space запустити флешмоб #якбинебоялась, закликавши поділитися своїми мріями і страхами.





Спочатку скажу кілька банальних речей про феміністичний рух. Кому важно думати, досі вважають це якоюсь химерною забаганкою обділених чоловічою увагою жінок. Ніби жінки бажають стати такими, як чоловіки. Від того, що жінка вдягає штани, вона не стає чоловіком. Але вона отримує можливість зручно рухатись, як і чоловік. Від використання фемінитивів в нас не змінеться стать. Але якщо професія стає не тільки чоловічою, вона потребує назви в жіному роді.
Вимоги рівних прав декому здаються смішними. А, наприклад, право голосу жінки отримали вперше лише 100 років тому. В такій волелюбній країні як Франція це сталося в 1945 році. В Іспанії - в 1931, в Італії -- 1946. В США жінки користувалися цим правом з початку століття, зате расова дискримінація була в розпалі аж до 50-х. Хіба Матін Лютер Кінг говорив про пертворення чорних людей на білих? Ні, йшлося про рівні права для всіх, незалежно від раси.
Те саме з фенінізмом. Він не заперечує жіночності або фізіологічних особливостей. Але вимагає не роботи стать приводом дискримінації.
Досвід показує, що такі прості речі все ще треба пояснювати...

З чим стикаются жінки в Україні сьогодні?
Говорили про роботу і кар'єру. Всі у нас працюють, але керівниками стають здебільшого чоловіки. Наука, керівний склад ВУЗів - тут жінки можуть зростати тільки до певного рівня.
В інших сферах це також присутнє, і саме це змушує достаньо сильних жінок йти і відкривати власну справу.

Вимоги до зовнішності і поведінки. Виховання і середовище вирощує багато жінок, які реалізуються тільки як жінки. Всі ці трансформаці з використаням пластичних операцій, голодування і безкінечного вдосконалення лінії брів часто виглядають неприродньо. Це крайній випадок. Та вимоги виглядати і поводитися жіночно існують. Вони народжують такі страхи:
Бути не гарною, не вийти заміж, бути поганою хозяйкою, бути поганою мамою, не встигнути народити вчасно, втратити роботу через дітей, втратити чоловіка через роботу...

Далі мова зайша про робочі процеси. Виявляється, жінок можуть не брати на роботу через схильність до розмов і пліток. Одна жінка так і сказала: я завжди наймаю собі асистентів чоловіків. Вони працюють мовчки.
Інша заявила, що на роботі взагалі не місце розмовам, ми там гроші заробляємо. Їй відповіли, що люди - не роботи. і комунікація важлива на роботі, де ми проводимо більшість життя. Інша справа, чи повинен керівник втручатися в конфликти.

Інші теми теж були, всього одразу не розкажеш. Стосовно власних відчуттів: в мене мабуть, професійна деформація. Я працювала в приватних і державних підприємствах, де керіівний склад був жіночим. При цьому підлеглі чоловіки сприймали це спокійно. Ніколи не доводилося чути незадоволення або неповаги. Ніколи не стикалася тим, щоб жінкам платили менше за ту саму роботу.

Мабуть, адміністративна праця в театрі дуже змінила мене. Я звикла до чоловіків, які приділяють увагу зовнішності набагато більше, ніж жінки. До чоловіків, які відверто потребують підтримки, відверто шукають більш сильну жінку. Чоловіків, які пліткують, інтригують, демонстративно ображаються і мстять. Чоловіків, які постійно розмовляють. Які готоють їжу і діляться між собою рецептами. З якими можна обговорити як косметичні засоби, так техніку або політику.

Типовою була така ситуація: до кабінету головної бухгалтерки вривається, скажімо, завпост і влаштовує істерику. Вона слухає непорушно, поки не з'ясує, в чому річ. Тоді дзвонить, куди треба і вирішує питання, хоча це не її обов'язок.
Або я сиджу у своєму відділку постачання і чую спів, який наближується. Двері зносить з петель, на клавіатуру падає букет, звісно документ не збережено. Набираю повітря і мовчки слухаю розповідь про сьогоднішні випробування на тернистому шляху добування всікякого мотлоху, який замовлено для вистави.
В такому середовищі якось забувається, що інший світ лишається патріархальним...







Оригінал на Дрімі
Tags: #якбинебоялась, забужко-клуб, робота
Subscribe

Posts from This Journal “робота” Tag

  • Ррреклама!

    Facebook post Дівчата - акторки театру Шевченка. Чудові, чи не так?

  • Борщ американо

    Відомо, що всі борщі схожі і водночас всі вони різні. Борщ лишається борщем, але кожна господиня має свій власний рецепт. Хтось вважає долгом честі…

  • Збори

    Давно не доводилося бувати на зборах. Вже підзабула, як воно буває, коли кожен має свою думку і впененість у власній правоті. Кожен вміє розпускати…

  • В наймах

    Щоб людина не вивчала, щоб не досліджувала, вона вивчає насамперед себе. Експеремент - це завжди цікаво, а якщо вдається сприймати події достатньо…

  • Епохи змін

    Три роки - це мало чи багато? Останні три промайнули швидко, але так багато змінили, що життя все ніколи не буде таким, як раніше. Вже точно не…

  • Найкоротший день

    Такі дні мають властивість вміщувати багато подій. Самий короткий день року вмістив найбільшу кількість зустрічей. Мороз, сніг, темрява одразу по…

  • Зранку в ванні

    Роки роботи в театрі кого завгодно привчать до вечірнього способу життя. Хоча всі, хто належать до адміністрації, офіційно мають стандартний робочий…

  • Теорія змови

    Цього разу не було плану розігрування співробітників. Не було часу не те що приготуватися, а і просто придумати щось цікаве. Хотілося швиденько…

  • Ліки від хандри

    Дощ, потім сніг, потім вітер, який ганяє темні хмари, готові знову вибухнути снігом з дощем. Втім, споглядання хмар, як і інших природних явищ, може…

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments