Не дозволяла собі торкатися. Досконалі як в античної статуї формі і молочно-білий відтінок спокушали, манили, вабили. Один раз не витримала – торкнулася губами. Відчула опік, солодкий присмак і легкий запах карамелі. Цього вистачило на день. Наступні дні збивалися в піну, виснажували і дарували забуття. А вночі тремтячи руки відчиняли морозильну камеру і очі бачили застиглу красу, що лишалася незмінною. Він міг би лишатися таким далі. Та я повинна його знищити. Вночі відчуваю його присутність і чую заклики до шалених крижаних поцілунків. Обрати найтемнішу ніч, щоб не лишилося нічого, тільки чорнота ночі і білосніжна ніжність. Тоді підкорюся пристрасті та, нарешті, розгорну пломбір.
Оригінал на Дрімі
Journal information