відлітають у вирій
зграйки хвилин
тихі до страти приречені
знають свій вирок –
швидкий часоплин
а втім до останнього речення
вичитують передмови
передбачення перестороги
замовляють від марного слова
попереджають про чорного бога
дивний неспокій
непевні передчуття
це все, що вдається почути
з того боку буття
і це нічого не змінить
хіба що звільнить
від зайвого
коли виклик стає чутним
поштовх стає відчутним –
немає сумніву
листопадовий плин
запрошує пригадати
втрачене
і необачно забуте
Оригінал на Дрімі
Journal information