тепер такі дні, що радше нагадують ночі
завари міцну чорну густу гірку темноту
поки наллється – промені полоскочуть
сутінок вінця, хвилин кайму золоту
поки збираються, поки стікаються тіні
трунком терпким заливають печалі плачі
світло ховається разом із цим поколінням
та обіцяє вертатися – відблиском на мечі

Оригінал на Дрімі
Journal information