ne_znaiko (ne_znaiko) wrote,
ne_znaiko
ne_znaiko

трохи пітьми

цей день не має назви

пес, що не має ім’я,

біжить за мною

тицяє ніс мені в руку

заглядає в очі

не проганяй – виє вітер

не проминай – гудить дріт

не довіряй – сміється крук

сухі гілки виставляють

покручені пальці старечих рук

намагаються зачепити

не поспішай – виє вітер

не барися – гудить дріт

не сумнівайся – сміється крук

безіменний пес дивиться благально

коли роблю крок до нього – показує ікла

за кущами зблиски хижих очей

згустки тіней дзвін розбитого скла

не відступай – виє вітер

не стій – гудить дріт

бігти нікуди – сміється крук

пес, що їв з моїх рук, зникає

з-за кущів виглядає ворожа зграя

вони завжди були тут – виє вітер

ім’я їм легіон – гудить дріт

вже запізно – сміється крук

малювати крейдою круг –

креслити межі омани

єдиний вихід – назвати все своїми словами

я називаю цей день першим

даю імена деревам

пишу літери на стінах

кличу тих, хто був тут до мене,

вони з’являються – пішки і верхи

стають поруч – захищають надійно

а те, чому назви не було і немає,

пітьма поглинає

вітер носить блискучу обгортку

дріт гойдає пустий ковпак

крук б’є крилами

проганяє дурних собак







Оригінал на Дрімі

Tags: віршики
Subscribe

Posts from This Journal “віршики” Tag

  • слова

    перезріле слово застигло не зірвалося вчасно яблуком з гілки перепріли його прожилки і серцевина тліє красним затамована тиха…

  • добраніч

    вечірнє повітря густе пливи на вогники моя рибко на темнім узбіччі тінь рухається росте більшає швидко повільним наступом суне темних…

  • ***

    зморений клен жовтий плащ кинув мені під ноги шурхотіти вже не виходить дощ проганяє пробач пробач мені хризантемо ми тебе…

  • мешканці Слова

    з солоним мигдалем біле вино пили на згадку про Курбаса це він так любив носив капелюха ночами радіо слухав вдень перевертав театр…

  • радіо

    новий заспокійливий винахід радіо без новин голоси піднесено переконливі радіус дії перебільшить кордони стін ліричні пісні мистецькі…

  • Добранок

    холодним ранком маленькі песики на тремтливих ніжках вигулюють великих хлопчиків чоловіки покірно йдуть прив’язані ремінцями до…

  • ***

    До якого віку дуби вважають молодими? До ста років? А потім, вони стають лише кращими, ціннішими Та сама історія зі старими містами Не…

  • новини

    нічого нового: палає осінь нічого незвичного: йде війна вже сто чи тисячу років поспіль просять не палити листя не відкривати вікна́…

  • добраніч

    тиша ні шелесту ні співу застигли дерева ні скрипу ні рипу в дуплах серед коріння вузлів духам знаходиться сховок кора…

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments