ne_znaiko (ne_znaiko) wrote,
ne_znaiko
ne_znaiko

Доця

Останнім часом читати вдається більше, а от писати про книжки - ні) Про "Доцю" скажу кілька слів. Мене попереджали, що читати це не легко. Так, багато разів хочеться спинитися, відкласти і перепочити. Але мені не вдалося. Інколи і безсоння може бути вчасним, тому дві ночі провела в напруженні разом з Доцею, яка весь час біжить, або ховається, або навпаки ризикує.

Ближче до кінця героїня зізнається, що її письмо більше схоже на протокол ніж на твір. В цьому є частка правди. Дія розгортається на тлі подій, які всі ми бачили в новинах, про які читали, не вірячи очам і не знаходячи пояснення, як все це може бути в наш час в нашій країні. Мабуть, можна звикнути до всього, і з часом не сприймати так гостро, але варто побачити дещо очима очевидця, це дуже освіжає сприйняття.

Кілька разів авторка ставить важливі питання (для героїв або для читача) і відповідь завжди: п'ятдесят на п'ятдесят. Може так, а може ні. І це правдива відповідь. Ніхто не знає напевне, чи вдасться нам зробити задумане, та хіба це привід нічого не робити? Так само можна відповісти тим, хто питає, чи могла одна людина пережите все описане в книзі. Так, п'ятдесят на п'ятдесят. Так, це цілком імовірно в цей неймовірний час. Так, цей репортаж цілком правдивий і чесний. Також, як для протоколу або репортажу рівень художності дуже високий, і насправді неважливо, чи однієї людини тут спогади чи кількох.

В книзі є кілька дрібниць, які можна вважати недоліками, але вони несуттєві. Зміст і форма розповіді варті того, щоб це читати. Сподіваюся її перекладуть всіма мовами. Рекомендую всім. Дякую Тамара Горіха Зерня за безсонні ночі, вони були того варті.








Оригінал на Дрімі
Tags: книги
Subscribe

Posts from This Journal “книги” Tag

  • Степовий бог

    Українське фентезі. Чудово, що з'являються такі книжки, вони створюють міфологічний простір, якого так не вистачає. Безмежний степ, кам'яні…

  • Клавка

    Книжка на межі художнього і документального твору. Дуже-дуже повчально для всіх, хто пише сьогодні. Немає сумніву, що авторка дослідила документи і…

  • Совбарин

    Багряного читаю повільно. Такий впізнаваний Харків, залізничні станції, вулиці, трамваї. Все просякнуте страхом, який панував тут в 30-ті... Збираю…

  • Хто ми

    В нашій історії, як і в культурі, лишається багато постатей, про які відомо мало, діяльність яких замовчувалася або і самі вони мовчали. Навіть…

  • Пластилін

    Іра Баковецька-Рачковська вміє вражати, як поетка, як виконавиця, як организаторка, і - як письменниця теж. Детективна історія з несподіваним…

  • Майк Йогансен

    На відміну від багатьох представників розстріляного відродження, народився в Харкові, закінчив наш університет. Розмовляв російською і свідомо…

  • Купите книгу

    Дійсно, дуже смішна книжка. Нащадки героїв Марка Твена і О'Генрі вирушають назустріч пригодам. Перетинають символічне море, щоб потрапити в…

  • Про мовчання

    Розповідь про людину, яка обирає мовчати. Це своєрідна філософія, і захист, і мистецтво, і спосіб спілкування. Існує багато речей, про які не…

  • Цундоку

    Мої покинуті кохані, я не рахую, скільки вас Лишилось в проміжному стані. Ви всі отримали аванс – І першу зустріч, перший погляд, і…

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments