перша кава сьома година
ще гойдається гойдалка снів
поковтково і похвилинно
повертаються контури слів
за вікном на нараді сороки
розробляють стратегію дня
в далині занадто високо
підіймається дим з димаря
зачекай поки кава холоне
не пірнай до потоку новин
потримай в розімлілих долонях
кілька стиглих нічних намистин
затьмарило пітьма їх тьма а нас катма нас кілька тільки і з нас тому потемніло того втомило зломило закрутило лишилися…
час дуже літній стомлений бавтеся з ним робіть що хочете бачили очі змився шар позолочений з лицарських лат відкат десяти-літній…
основа що вона старовинна будова остання чи нова повстала на місці старої кора дубова гілка вербова кісткою в горлі слова…
сіль сіється просипані з неба крихти позначають чумацький шлях замети ростуть на очах земля їх вбирає хмарний мішок насипає знову…
стовпи стовбури сірі однаково білим фарбовані від землі на метр висоти вартових рівні ряди навіть ніяково від плутанини хто з них…
простір від неба до неба від краю до краю вітер жене зі степу гарячий видих дикої зграї заграє степова сурма чути сюди як одразу…
стулені пельки дверей не рипнуть і петельки хитання водоростей в акваріумі вікна хвильки чи хтось виглядає крізь крапельки за мить…
слова зникають розходяться мов кола по воді відходять у минуле та не гинуть з води зробилась пара повітрям носить хвилі щоб хтось…
було не було пам’ять вибрикує викидає коники викручує колінця пригадую день налитий по вінця золотим світлом виноградина…
Journal information