один оберт
одне коло всередині дерева
пам’ять вгрузає все глибше
до піску, що липне на голі коліна
до крейди, що вибілює пальці
між іншим містить корисний кальцій
і свідчить про міфічні глибини
про дно колишнього океану
скільки не обертайся
не згадаєш початок роману
зайвий ковток і обертом йде голова
здається минулого більше нема
це коло перше
верше мій верше
старих пісень ніколи не перевершиш
тож не починай
це той самий край
той самий берег та сама весна
крейдяно вибілена і ясна
в кожнім поверненні є щось сумне
зайве коло всередині мене
Оригінал на Дрімі
Journal information