ne_znaiko (ne_znaiko) wrote,
ne_znaiko
ne_znaiko

Вид з вікна

 


Того року ми оселилися на будівельному майданчику. Готель в одному місті, апартаменти в іншому, квартира друзів в третьому – всюди вікна виходили на будівництво. З високих поверхів спостерігали рух кранової стріли, з середніх – рух робочих скелетом споруди, з нижчих – дотримання чи ні правил безпеки. Будильник – гуркіт, стукотіння, гудіння за розкладом, зручно для поїздки по справах. Для відпочинку обирали пансіонат, з усіх боків оточений парком. Номер чудовий, якщо не піднімати римської штори і не вітатися з баштою крана. Тут теж будували, це була доля, від якої не втечеш. Тепер лишається втікати до спогадів про ці оселі. Подорожувати подумки по містах нескінченного будівництва.








Оригінал на Дрімі
Tags: #100wordsstory, #100слівпролюбов, оповіданнячко
Subscribe

  • Є тут хто живий?

    Маю до вас прохання. Додайте лайків цьому допису на фб: https://www.facebook.com/photo?fbid=4815202615218672&set=a.195885123817134 Фрагмент…

  • Зелене жито

    Сьогодні все майже так само, як раніше, тільки тепер всі в масках, ну майже всі. Навіть якщо довгий час не користуватися метро, як потрапиш туди,…

  • добраніч

    Ти просиш зробити це знову, а я не хочу. Надто складно, довго, потребує багато зусиль, втомлює, щоб не сказати знесилює. Треба підготуватися…

promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…
Comments for this post were disabled by the author