скільки не говори про халву
не відчуєш солодкого смаку
а лише згадай
про лимонну скибку
і кислота з'явиться сильна чи слабка
чия віра хибна
хто помиляється
хто пояснить чому болить чужий біль
чому болить майбутнє
яке не може народитися
підземні води вкотре збирають сили
відціджують дріб'язок
пропускають лише сміливих
незгодних на жодну форму рабства
готових новим пагоном відрости
замість гілок зламаних
заборонити згадувати
зітерти написи і затерти відбитки на камені
ці слова проростають
як зерна що лежали в землі сто зим
і чекали на неминуче повернення
до одночасно солодкого
і вбивчо кислотного життя
вона чекала мовчазними роками
знала що води стануть словами
потоки думками
майбутнього течія
не змінить напрямку
на решті зустрінеться з нами
Оригінал на Дрімі
Journal information