***

один чоловік хотів малювати селян

високих і дужих господарів на землі

натрапив на мотанку викинуту в бур’ян

і замість облич накреслив овали або хрести

він взявся зобразити радісний спільний рух

коли до роботи разом стає тисяча як один

дивився як в кожного хліб вибивається з рук

самотні фігури виводив замість родин

ниток сплетіння веселі відтінки барв

могли виглядати як музика на шитті

остання сорочка вже пограбований скарб

розділені люди на базові кольори

один намальований чоловічок полем побіг

на небі ядуче-блакитному ставить хрести питань

чому ти мовчиш? невже нас не бачиш, пан біг?

і шар чорноти зафарбовує образи без вагань