Життя хом'яка

Хом'як прокидається. Перевіряє запаси. Їсть, напихається, хрумкає, точить, жує, наминає моркву, уминає капусту, дивиться, щоб його кинути в зуби. Відпочиває. Кидається наповнювати комору, хоч насінням, хоч лушпинням, хоч шкаралущею, а може де який горішок закотився, чи то горошок, чи кукурудзина, овес як для коня, просо як для папуги. Як комора буде повна, напхати за щоки комбікормів.

Втомлений хом'як вимикається. Куняє, дрімає, сопе, хропе, спочиває, а вві сні дригає лапами. Наче біжить разом з сірими вільними братами, лізе норами, продирається крізь хащі, прогризає стіни. Сидіть в засідці, винюхує поживу, сміливо кидається, хапає, тягне, ховає здобич. Всі м'язи напружені, нерви вібрують, міцні зуби гризуть з усієї сили.

Наступна вилазка ще зухваліша, адреналін жене вперед, до привабливого призу, пахучого шматка, до якого наважиться наблизитися лише сміливий. Кілька перебіжок і сміливець хапає здобич. Залізна палиця свистить в повітрі, щоб опуститися йому на голову.

Хом'як підскакує нажаханий. Важко дихає, дивиться а темряву, кліпає. Який вже сон, треба перевірити схованки, чи вистачить, щоб не довелося отак шукати, бігати, никатися, переховуватися, полювати, видивлятися, чим би поплямкотіти.

Насінини переносить в куточок, прикриває соломкою. Дорогою втомлюється, треба перекусити, поживитися, похрумкотіти, а то і просто пожувати, а можна і поласувати, посмакувати. Будь що з цього заспокоює, відволікає, заколісує, задовольняє, втішує, вгамовує, а головне спиняє неспокійні думки, хворобливу цікавість, тривогу і дурні безнадійні надії.

Що може бути кращим за шматочки солодкого яблука, які можна одразу проковтнути, а можна і заховати, якщо, звісно, знайдеться місце. Хом'як був би цілком щасливий, якби тільки не оці сни, що колись доведуть до серцевого нападу, і страх прокинутися таки серед небезпек, тривог, хвилювань, невпевненості, непередбачуваності і свободи.