джаз, шляпа

ne_znaiko

Коллекция впечатлений


джаз, шляпа
ne_znaiko

Песик

  Що тримає людей поруч? Спільні звички, спільні пригоди, спільні ілюзії… Колись ми так часто їздили до Криму, що вже не пригадую, чи то була дорога туди, чи звідти. Квитки часто купували в останню мить на незручні місця, стрибали до вагона і не могли стримати збудження. Ми лишали роботу, родини, дітей, нескінченні низки обов`язків, незгасаюче напруження, гарні манери і маски розумниць. Вбиралися в картаті несуразні прикиди, обвішувалися різнобарвними прикрасами, відкривали пляшку і захлиналися свободою, і сміялися як навіжені, як тільки потяг починав рух. Того разу якимось дивом отримали купе і пристойних сусідів на додачу. Це були чоловік і жінка невизначеного віку і так само невиразної зовнішності. З ними подорожував видатної краси пес, маленький, біленький, дуже спокійний, чемний і слухняний. Він сидів між татом і мамою, повертав голову до того, хто до нього звертався, і уважно слухав. За годину ми з цікавістю чекали, чи пролунає людське слово до людини. За дві зрозуміли, що ні. Питання, цікавість, підбадьорення, жарти, образи, претензії, лестощі, пестощі, гнів, відраза, виправдання, заперечення – якщо і були колись, щезли, лишилася сама байдужість і пес. Ми не втрачали надію до останнього, але вони і далі розмовляли тільки з собачкою. Ми і самі принишкли, а повернули мову вже на вокзалі. Треба розводитися! – вигукнула моя подруга в слід потягу.


promo ne_znaiko june 17, 2015 14:33 7
Buy for 20 tokens
Під час минулорічних мандрів ми з Алекс отримали кілька наполегливих запрошень в гості від наших польських друзів. То ж, зважаючи на їх гостинність, ми змогли поглянути на життя поляків нашого віку зсередини. Кріс працює логістом в приватній конторі в місті Познань. Він придбав квартиру в селі…

во мгле
ne_znaiko

Зима триває

Світлина від ВашПтах.

Художник Дмитро Артим

щеCollapse )


джаз, шляпа
ne_znaiko

Березневий зимовий день

  Описувати безкінечну зиму вміють хіба ескімоси з їхніми ста назвами снігу та Урсула Ле Гуїн. Всі решта чекають, коли сніги зійдуть, якими б казковими вони не виглядали. А як не бажають сходити, доводиться власноруч додавати  яскраві фарби до життя. Або хоча б до їжі.

Світлина від Tetiana Ostrovska.

Tags:

плафон
ne_znaiko

Очіма дітей

Видавництво Івана Малковича "Абабагаламага" / Ababahalamaha Publishers виклало малюнки школярів. Деякі малі таланти і справді вражають хистом у малюванні, вони передають своє бачення Шевченка та його настрій.

Світлина від Видавництво Івана Малковича "Абабагаламага" / Ababahalamaha Publishers.

намалюй КобзаряCollapse )


джаз, шляпа
ne_znaiko

Краса



Tags: ,

джаз, шляпа
ne_znaiko

Труднощі мовознавців

Світлина від Влада Гапановича.

Складнощі з отрутою здатні заплутати будь-кого. Напевне, через це до тексту діалогів потрапила помилка.
Знайшли?


Tags:

роза
ne_znaiko

Чай вдвох

  Мармелад віддає милом, липне до пальців і до зубів, але відмовитися значить образити. Густі брови вигинаються, сльози завжди напоготові. Течуть нестримно, рясно, зрошують кислотно-зелений клейстер у вигляді цукерок. Вона надсилала йому листи без підпису цілий рік. Він так і не здогадався. Коли освідчилася, втік. Цей дзвінкий болючий ляпас досі проступає гарячими плямами на блідому обличчі. Ні косметики, ні прикрас, попелясте волосся зав`язане в хвіст, бо заважає бурхливим рухам. Кілометри віршів, що надсилає мені, підписує. Оповідає більше, ніж хочу чути і можу витримати. Сама обирає майбутніх зрадників. Чай холоне, темніє, скидається на отруту. Мого «ні» ще немає, а провина вже є.
#100wordsstory


плафон
ne_znaiko

Погляд

Світлина від Tetiana Ostrovska.

В Ха не занудьгуєш. Зараз майже всюди слизько. Деякі вулиці такі круті, що лишається дивитися тільки під ноги. Але випадково глядувши вбік, можна зустрітися очіма з цілою низкою облич. Якісь із них здаються знайомими. А поруч ще й намальовоно ковдру з чимось нарізаним. Сподіваюся, це якась абстракція.

Світлина від Tetiana Ostrovska.

ще обличчяCollapse )


плафон
ne_znaiko

Нові гості

Світлина від Tetiana Ostrovska.

Не дарма залишила на кущах ягідки чорної горобини і калини. Бажаючі поласувати прилітають вже кілька днів поспіль. Спочатку з`явилася одна, а потім завітали парою. Знімати їх дуже важко, одразу помічають найменший рух у вікні і тікають. Та недалеко, згодом повертаються. Але контактів уникають, і хто такі - лишається невідомим.

ще фотоCollapse )

во мгле
ne_znaiko

Все це дивно

Ця рослина дивує мене всю зиму. Почала з того, що скинула все листя. Думала, вона вмирає, а виявилося, що це вона зібралася цвісти. Зацвіла до дня закоханих. Не встигла ще зів`янути перша стріла, як випустила нову, тобто цвіте вдруге. Мабуть, хоче довести, що весна вже прийшла, хоча за вікном триває трансляція нордичних пейзажів.

Світлина від Tetiana Ostrovska.

щеCollapse )


?

Log in

No account? Create an account